Інтерв’ю зі створювачами міні-фільму про New Brew: режисером Любомиром Левицьким та продюсеркою Яною Алтуховою

25.09.2020

У кожного є своя біографія. Навіть у броварні. І якщо це гідне починання, засноване на великій мрії і палких амбіціях, з непохитними принципами та професійною командою, то й писати історію успіху належить найкращим представникам кіноспільноти.  

Нещодавно було презентовано міні-фільм про наш новостворений пивний завод New Brew

Своїми враженнями від роботи над проєктом, від підприємства та регіону в цілому, від людей, які втілюють новий сучасний образ українського пивовара, розповіли очільники творчої знімальної команди – Любомир Левицький та Яна Алтухова. 

*** 

Любомир Левицький – відомий український кінорежисер та кліпмейкер. Прославився створенням містичного трилера «Штольня» 2006 року, що був першим українським фільмом, який окупився в національному прокаті. Зняв кліпи для Потапа, Віталія Козловського, Камалії, Dzidzio та інших виконавців. У період з 2013 до 2016 року випустив три комерційно успішні повнометражні стрічки: «Ломбард», «Тіні незабутих предків» та #SelfieParty. Наразі триває робота над фільмом «Скажене весілля-3», прем’єра якого Україні запланована на 2021 рік. 

Яна Алтухова – співвласниця та креативна продюсерка київської продакшн-студії Red Glass; журналістка, модель, DJ, що виступає під псевдонімом Funkyianky. Заснувавши власне агентство зі створення високоякісного відео- та фотоконтенту 2010 року, поступово перетворила його з маленької студії на незалежну виробничу компанію. 

*** 

Які ваші враження про продукт, про завод, про регіон загалом? Що, на ваш погляд, виокремлює New Brew з-поміж інших? 

Л.: Ззовні завод насамперед вирізняється своїм дизайном. Він красивий. А тут – як з людьми: красиве не може бути поганим. Всередині це – високотехнологічна лінійка, де працюють профі. Перше, що відчулося: я вживаю продукт, створений фахівцями, і створений з любов‘ю та стилем. Це почуття буде важко чимось перебити. 

Я.: Проєкт залишив найсвітліші враження, ми ближче познайомилися з мешканцями регіону, з їхнім життям, закохалися в світанки в лісі та поля з ячменем. У цьому було багато душевності і бажання зробити щось неординарне, а не просто звичний всім «корпоративний фільм». На мій погляд, нам вдалося! 

Розкажіть докладніше про задум ролика. Чому було обрано саме такий концепт і що послужило натхненням? 

Я.: На всіх етапах обговорення проєкту ми дуже багато говорили про людей, які працюють на виробництві, про те, які вони чудові. Нам дуже хотілося відобразити теплоту і справжність цих людей в ролику. Тому ми одразу відштовхувалися від ідеї показувати все через призму світобачення героїв – працівників заводу, агрономів, технологів. Нашим натхненням були саме вони. 

Л.: Бути режисером за професією – це передусім розповідати історії. А історії, звісно, створюють люди. Мене страшенно надихають люди з досвідом та сильним баченням. Саме це мене і зацікавило в цьому проєкті. Тож сценарій нашого міні-фільму навіть не так про продукт, як про людей, команду, яка стоїть за його створенням. Саме так і з‘явився задум показати глядачам не професійних акторів, а справжніх творців бренда. Це завжди важче, оскільки не всі мають сміливість розкритися перед камерою, але, на мій погляд, все вийшло чудово! 

Що було важливо відобразити у фільмі, яку ключову думку донести до широкого споживача? І чи вдалося досягнути поставленої мети?  

Л.: Важливо було донести любов до продукту через любов до процесу його створення. Ми показали людей, які живуть тим, що роблять. Це – їхній світ, їхнє натхнення і душа. Ми хотіли продемонструвати, як всі ці почуття впливають на якість продукту. Ці очі героїв, які горять, натхнення, з яким вони описують свої щоденні фахові дії, неможливо підробити. 

Я.: На мій погляд, у нас вийшов чудовий ролик, дуже натхненний і світлий. Його ключова ідея в тому, що все починається з кожного з нас, з нашого сумління, натхнення і праці, яку потрібно виконувати з любов’ю. Ми хотіли показати людей, які люблять те, що вони роблять, і заряджають цією любов’ю всіх навколо. 

Яку соціальну складову ролика ви хотіли підкреслити?  

Я.: Нам хотілося підкреслити, що завод New Brew дає нову хвилю всьому життю регіону, життю Жашкова. Мені здається, саме існування такого підприємства, те, що воно працює із локальними виробниками і дає роботу сотням людей, – це дуже важлива соціальна місія. 

Л.:  Найголовніша соціальна мета, яку переслідує наш сценарій, це показати аудиторії, що бренд New Brew – це про всіх нас із вами, про дім, про своє. Це максимальне використання локальної сировини, залучення місцевих талантів і підтримка свого краю. 

Як ви можете оцінити залученість працівників New Brew, які взяли участь у зйомках ролика? Наскільки вони розділяють цінності та принципи New Brew? 

Л.: Я вперше в житті бачу непрофесійних акторів, які так легко розкрилися перед камерою. А це свідчить про те, що вони говорили від душі, і все це для них не просто слова. Тому, на мій погляд, всі залучені на 100%. 

Я.: Після зйомок ми закохалися у всіх співробітників заводу! Стільки відданості! На всіх етапах ми відчували лише підтримку та допомогу, це було дуже цінним і мотивувало рухатися далі, вигадувати щось іще, віддаватися процесу максимально. 

Що було для вас найцікавішим або найнезвичнішим у знімальному процесі? Якими епізодами, знайомствами або подіями найбільше запам’ятався цей проєкт? 

Л.: Для мене особливо приємним було знайомство з технологом Назаром. Він став для нас гідом по заводу та певною мірою його «обличчям». В ньому відчулася простота душі та водночас сильний досвід і професіоналізм. Дуже приємна людина. Ну і, звісно, сцена з паном Погорілим на даху. Мені захотілося провести аналогію з капітаном корабля, що йде по мостику, тому я використав кадр, де він йде дахом заводу в променях заходу сонця. Це були круті емоції! 

Я.: Особисто мені проєкт запам’ятався тим, що я вперше перейнялася смаком пива. У звичайному житті я не п’ю пиво і не дуже люблю цей напій, але на одній з локацій мене пригостили щойно звареним пивом, і тут я зрозуміла: «Ого, а це, виявляється, смачно!» Також було багато ранніх виїздів до Жашкова, світанки в полях і на трасі… Озираючись назад, розумію, що це – одні з найтепліших та найяскравіших спогадів цього літа!